"Плакати не було коли": Міс Всесвіт-2018 Юлія Гершун про красу, благодійність, волонтерство і війну

Україна стала зовсім іншою після 24 лютого. Ті люди, які виїхали за кордон і не допомагають державі зараз, після повернення не зможуть адаптуватися до реальності. Наша держава буде іншою: мужньою, сильною, вільною, глибокою, свідомою та відповідальною за свій вибір. Так вважає Міс Всесвіт-2018, посол доброї волі ЮНІСЕФ Юлія Гершун.

Новини.LIVE розпитали її про те, яку допомогу надає українцям, як змінилось ставлення світу до України та коли повернуться ті, хто виїхали, щоб вберегтися від війни.

Якою була ваша реакція на звістку, що розпочалась повномасштабна війна?

— Я залишилася вдома, в Києві. Звичайно, ми ночували в укриттях у складних умовах. Ми хвилювались, що когось із наших близьких за одну ніч уб'ють або закатують. Вранці, коли ракети й сирени замовкали, ми виходили з підземелля і найперше телефонували близьким, аби дізнатися, як вони пережили ніч.

Кожен із нас постав перед вибором — злякатись, плакати, депресувати чи кинутися на фронт дій

Я зрозуміла, що можу допомогти своїй країні, мобілізувати волонтерів та команду мого фонду для евакуації жінок і дітей із найгарячіших точок. Я завжди займалась дітьми та допомогою сім‘ям. Тому мені вдалося це зробити через впізнаваність та довіру.

Упродовж минулих років я налагодила багато міжнародних контактів завдяки роботі на телебаченні та як посол доброї волі ЮНІСЕФ. Також ми багато співпрацювали з організацією Червоного Хреста. Рада, що посольства та бізнес активно сприяли, коли я прохала про супровід та допомогу. Пліч-о-пліч ми вирішили неймовірну кількість питань гуманітарної кризи та змогли евакуювати близько 5 тисяч дітей до країн Європи та Ізраїлю.

Як змінилось волонтерство з 2014 року?

— Сприйняття самого слова "волонтер" вийшло за межі України. Тепер це бренд — людина, яка дотична до масштабних змін, людина, яка жертвує собою задля держави.

Моя благодійна діяльність розпочалась ще у 2014 році, коли росія анексувала Крим та вдерлася на Донбас. Тоді я працювала в Міністерстві оборони і мала доступ до інформації про реальні жертви серед цивільних та наших солдатів. Це спонукало мене якнайшвидше зібрати медикаменти, їжу та мобілізувати підтримку донорів для допомоги українцям на сході.

Пригадую, як наші відважні хлопці ще тоді показали росіянам, що битимемося за кожен клаптик української землі. Але ніхто не очікував, що через вісім років росія наважиться на такий жахливий крок й Україна зіткнеться з повномасштабною війною та геноцидом.

Як вдається знаходити кошти для волонтерської діяльності?

— Після початку війни я створила міжнародну гуманітарну платформу Peace Commitee. Її ідею я планувала реалізувати ще коли балотувалась в Парламент у 2019 році, моя виборча програма мала назву "Мир, розвиток та захист прав кожної людини".

Зараз ми налагоджуємо активну співпрацю з понад 40 країнами світу, серед яких Велика Британія, Франція, Австрія, Німеччина, Ізраїль, Швейцарія, Італія, Данія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Польща, Чехія, Бельгія, США та Об’єднані Арабські Емірати. Пріоритет — допомога матерям та дітям, які потребують психологічної, медичної чи фізичної допомоги. Дітям із дитячих будинків, сиротам і багатодітним сім'ями сприяємо в отриманні освіти за кордоном. Мене часто називають "голосом українських дітей".

Не всі змогли впоратися зі стресом, звідси масові прояви дезадаптації, посттравматичного синдрому, депресії, тривожні стани, зростання соціальної агресії, апатії та безвиході. Все це накопичується і створює вкрай несприятливий прогноз як загалом психічного здоров'я нації, так і конкретних проявів душевної патології в окремих людей.

Я виступила з ініціативою організувати перший міжнародний форум "Психологічні травми війни", де вчені, фахівці, експерти з усього світу запропонують суспільству методи усунення найгострішої кризи ментального здоров‘я, в якій опинилася Україна внаслідок російської агресії. Конференція відбудеться 12 вересня у Варшаві, її можна буде побачити у прямих ефірах телебачення чи прийти до Парламенту в зал засідання Верхньої палати — Сенату.

Хто із перших відгукнувся на клич допомоги?

— Ізраїль був одним із перших. Ця країна дуже ефективна у медичній допомозі, не лише з польовими госпіталями, але й щодо прийняття дітей для термінової реабілітації та лікування онкозахворювань. Також Польща — це великий друг України.

Поляки тепло ставляться до наших людей, справді, не як до біженців, а як до гостей

Вдячна Великій Британії, Франції та США за мобілізацію військової підтримки Україні. Італії та Швеції за організовану логістику та надання швидкої допомоги нашим людям. Світ дав нам зрозуміти: Україна — не третя держава.

Що буде з українцями, яких Ви вивезли до Європи? Вони повернуться?

— Усі вони дуже люблять Україну. Особисто я не знаю тих, хто віддав свій паспорт й подавав заявки на біженство. Це найголовніший сигнал, що вони чекають завершення війни. Головною проблемою стали полонені.

Росія вивезла багато українських дітей до РФ. Ми просто повинні їх повернути. Це жахлива ситуація, фактично викрадення. Для цього ми застосуємо і дипломатичний фронт. Адже ці діти мають якнайшвидше побачити рідних та повернутись туди, де вони виросли.

Як може змінитися ставлення світу до українців?

— Станом на зараз вже відчувається певна втома. Люди виснажилися і страждають через антиросійські санкції.

Нам необхідно якнайшвидше завершити війну. У випадку, якщо це триватиме довго, потреби українців збільшуватимуться

Робота та житло — це те, що нашим людям необхідно, куди б вони не виїхали. Українці дуже працьовиті та мають багато навичок, від IT-сектору до індустрії краси. Вони здатні зробити великий внесок у країни, де вони тимчасово проживають. Але їм потрібні платформи, щоб допомогти їм отримати доступ до роботи. Також зі сторони гуманітарних проблем — ми турбуємося зараз за мобільні госпіталі, це б врятувало життя багатьом нашим захисникам.

Кандидатство на вступ в ЄС — як ви оцінюєте шанси України?

— Звичайно, вітаю і хочу подякувати всім державам-членам ЄС, які підтримали нашу державу у такий складний час. Це важливий крок — ми стали однією європейською родиною! Наші європейські друзі розуміють, що Україна зараз бореться не тільки за себе, а за безпечну і вільну Європу. І ми обов’язково переможемо.